Освячена любов або прихильність — саможертовна, не сентиментальна. Вона не зменшується і не зникає, веде до партнерських стосунків з Богом, мета яких виробити характер Христа, привести людей до Нього. Справжня любов — це принцип, коли посіяне насіння істини, коли Божа справа стоїть на першому місці. Ми маємо бути прихильні до всіх людей, віддавати перевагу тим, хто її потребує. Христос любить усіх однаково. Але ті, хто відгукнувся на Його дар любові, з дитячою довірою відкривають Йому своє серце, мають щире бажання стати такими як Він, — отримують особливу Його прихильність. Це результат їхньої прихильності до Христа. І ця їхня любов перетворює їх. Від на залежить: чи збільшується наша любов до Христа (тут потрібні наше рішення і час), чи ми її втрачаємо. Якщо наш час, сили розуму, думки звернені не на Христа і Його істину, а на земні речі, якщо ми тримаємось за неправильні принципи і поняття, ми неспроможні приймати правильні рішення. А це веде до неправильних вчинків. Правильна прихильність — це вияв мудрості, це питання довіри. Вона бачить можливості кожної людини, вона прониклива, немає страху. Десять заповідей розкривають як виявити цю любов.
