Заохочення — це наш характер, це те, чим ми є. Якщо я маю дух заохочення, то я буду діяти так, щоб заохочувати других. Не буду мати депресивного настрою, який знеохочує. Дух заохочення вчить нас чесності, відкритості, прямолінійності, укріпляє віру. Вчить бути щирими, цілеспрямованими, діяти згідно з фактами, не піддаватись почуттям. Христос заохочує (дає поштовх) нас докладати зусиль, мати дух шукача для отримання благословінь. Неправильне сприйняття ситуації не дозволяє бачити заохочення. Бажання бути жертвою означає бачити себе хорошим і задоволеним своїм станом. Але труднощі і проблеми мають спонукувати нас до змін. Визнання гріхів — це джерело заохочення. А результат — прощення.
