Читали й обговорювали 10-й розділ книги Е. Уайт «Служіння зцілення», який називається «Допомога спокушуваним». Благодать — це риса Божого характеру. Ми не достойні її. І, власне тому, вона дана нам. Так проявляться слава Божа — прощення грішників. Наскільки б деградовані не були люди, не можна ставитись до них з презирством. Найбільший гріх — нелюдське ставлення до заблудлих. Вони потребують співчуття і підбадьорення. Не можна засмучувати їх байдужістю і недовір’ям. Ті, хто страждає від докорів сумління, палко прагнуть прощення і миру. Тому, з терпінням і наполегливістю, треба розповідати їм про співчутливого Спасителя. Звернули увагу на те, як цей розділ допоміг побачити наші помилки. Зокрема, ми не можемо засуджувати або виправдовувати людей, відділяти їх від євангелія та вістки. Треба відділяти істину від заблудження. Усвідомлюючи власні слабкості, допомагаючи іншим, не можна посилювати гіркоту провини докорами. Суворість і категоричність — це шлях до розділення. Немає потреби захищати себе, тому що Господь захищає нас і справу. Йти за світлом, чого б це не коштувало нам, — ось наша справа.
