Заохочення — це наш характер, це те, чим ми є. Якщо я маю дух заохочення, то я буду діяти так, щоб заохочувати других. Не буду мати депресивного настрою, який знеохочує. Дух заохочення вчить нас чесності, відкритості, прямолінійності, укріпляє віру. Вчить бути щирими, цілеспрямованими, діяти згідно фактів, не піддаватись почуттям. Христос заохочує (дає поштовх) нас прикладати зусилля, мати дух шукача для отримання благословінь. Неправильне сприйняття ситуації не дозволяє бачити заохочення. Бажання бути жертвою означає бачити себе хорошим і задоволеним своїм станом. Але труднощі і проблеми мають спонукувати нас до змін. Визнання гріхів — це джерело заохочення. А результат — прощення.
