Освячена любов або прихильність — саможертовна, не сентиментальна. Вона не зменшується і не зникає, веде до партнерських стосунків з Богом, мета яких виробити характер Христа, привести людей до Нього. Справжня любов — це принцип, коли посіяне насіння істини, коли Божа справа стоїть на першому місці. Ми маємо бути прихильні до всіх людей, віддавати перевагу тим, хто її потребує. Христос любить усіх однаково. Але ті, хто відгукнувся на Його дар любові, з дитячою довірою відкривають Йому своє серце, мають щире бажання стати такими як Він, — отримують особливу Його прихильність. Це результат їхньої прихильності до Христа. І ця їхня любов перетворює їх. Від на залежить: чи збільшується наша любов до Христа (тут потрібні наше рішення і час), чи ми її втрачаємо. Якщо наш час, сили розуму, думки звернені не на Христа і Його істину, а на земні речі, якщо ми тримаємось за неправильні принципи і поняття, ми неспроможні приймати правильні рішення. А це веде до неправильних вчинків. Правильна прихильність — це вияв мудрості, це питання довіри. Вона бачить можливості кожної людини, вона прониклива, немає страху. Десять заповідей розкривають як виявити цю любов. Далі...

Бог наповнює землю їжею і корисними копалинами, і дає сили, кошти і засоби, щоб люди могли забезпечити себе всім необхідним. Тому Він чекає, щоб вони повернули Йому Його власність. Егоїст живе за рахунок інших, не цінує працю людей. Невір’я, страх за себе, за своє майбутнє усуває страх Божий, Його благословіння, порушує коло життя. Щоб мати успіх у справі Божій, людина має просити в Нього допомоги. Бог створює обставини, а наше завдання — правильно їх використовувати. Ми маємо віддавати все, що у нас є, нашу силу, мудрість, бути відданими, енергійними, об’єднатись навколо спільних інтересів, мати любов один до одного більшу за зручності і власні кошти, мати дух щедрості і турботи, розуміти потреби і правильно розставляти пріоритети, бути економними. Нічого, що дає Господь, не повинно бути втрачено. Необхідно цінувати кожне Його слово, кожен промінь Його світла. Має бути відкритість і прозорість у Божій справі. А це веде до свідомого прийняття рішення і пробуджує довіру і розуміння того, що Бог піклується і бажає допомогти. І той, хто отримує допомогу, прославляє Його, віддає Йому подяку. Цим замикається коло життя. Далі...